9.16. УТОПЛЕННЯ

Пов’язані назви

Нефатальне утоплення, фатальне утоплення, занурення.

Мета надання допомоги

1. Швидкий огляд та лікування невідкладних станів.
2. Порятунок з водного середовища.
3. Госпіталізація усіх пацієнтів для обстеження.

Опис пацієнта

Критерії включення

Пацієнти, які постраждали внаслідок утоплення або пов’язаних з утопленням подій, в залежності від наявності/відсутності симптомів.

Критерії виключення

Пацієнти, які не постраждали від утоплення.

Надання допомоги пацієнту

Оцінка стану

1. Дійте відповідно до настанови «Загальні правила надання допомоги».
2. Анамнез повинен містити деталі подій, що передували зануренню, деталі щодо механізму пошкодження, часу знаходження під водою та температуру води (якщо відомо).
3. Первинний огляд має включати активний контроль прохідності дихальних шляхів та відновлення адекватного дихання та оксигенації – на відміну від стандартного алгоритму С-А-В при зупинці серця, пацієнти з зупинкою серця внаслідок утоплення потребують застосування алгоритму А-ВС з правильним контролем дихальних шляхів і підтримуючою вентиляцією.
4. Анамнез, механізм травми і огляд мають включати підозру на травму шийного відділу хребта, за наявності підозри на травму шийного відділу хребта, мінімізуйте рухи в шийному відділі хребта.
5. Оцініть наявність інших пов’язаних травм, таких як ЧМТ або невідкладні стани, пов’язані з зануренням.

Лікування та втручання

1. Забезпечте безпеку на місці події. Витягніть пацієнта якомога швидше з води:

a) застосуйте найбезпечнішу техніку порятунку з води, враховуючи обставини;
б) евакуюйте на сушу або борт водного транспорту якомога швидше;
в) у разі затримки евакуації проводьте базову підтримку життя на воді, яка включає лише вентиляцію.

2. Контролюйте дихальні шляхи (див. настанову «Контроль дихальних шляхів»).

3. Дійте відповідно настанови «Зупинка серця» та застосуйте алгоритм АВ-С (дихальні шляхи, дихання, циркуляція) при зупинці кровообігу внаслідок утоплення:

a) зробіть 5 реанімаційних подихів для штучної вентиляції легень та проведіть 30 компресій грудної клітки;
б) після перших 5 подихів виконуйте реанімацію за схемою 2 видихи до 30 компресій.

4. Якщо механізм травми або деталі події вказують на травму шиї – іммобілізуйте шийний відділ хребта згідно з настановою «Допомога при травмі хребта»).

5. Слідкуйте за життєвими показниками, включно з сатурацією.

6. Якщо сатурація нижче 92%, забезпечте кисневу терапію для підняття сатурації до 94-98%. Проводьте вентиляцію з позитивним тиском за наявності симптомів ускладнення дихання.

7. Підозрюйте наявність гіпотермії, надавайте допомогу згідно з настановою «Гіпотермія/вплив холодного середовища».

8. У разі, якщо жертва приймала участь в глибоководному зануренні і є сумніви у тактиці лікування, слід запросити на консультацію та обговорити необхідність гіпербаричної терапії. Обговоріть наступне:

a) час занурення;
б) найвища досягнута глибина під час занурення;
в) швидкість підняття на поверхню;
г) суміш газів.

9. Забезпечте в/в доступ.

10. Інфузійна терапія – болюс, за необхідності.

11. Застосуйте додаткові засоби забезпечення прохідності дихальних шляхів, за необхідності – застосуйте вентиляцію з налаштуванням ППТД у пацієнтів з дихальною недостатністю.

12. Проводьте кардіомоніторинг.

Безпека пацієнта

1. Уникайте гіпероксигенації пацієнта.
2. Пам’ятайте про безпеку бригади ЕМД.

Корисна інформація для навчання

Ключові пункти

1. ВООЗ визначає утоплення як «процес респіраторного порушення внаслідок занурення в рідину».

2. Утоплення далі розділяється на такі категорії:

a) нефатальне – пацієнта було врятовано;
б) фатальне – настання смерті (у будь-якій формі гострій чи підгострій) внаслідок утоплення.

3. Занурення стосується ситуацій знаходження дихальних шляхів пацієнта під водою. Винирювання – це ситуація наявності тіла пацієнта під водою з одночасним знаходженням дихальних шляхів над водою.

4. Застереження щодо дітей:

a) утоплення є частою причиною смерті серед дітей;
б) фактори ризику можливості утоплення включають чоловічу стать, вік менше 14 років, вживання алкоголю, відсутність нагляду, небезпечна поведінка.

5. Усі задіяні рятувальні служби повинні скоординувати зусилля для забезпечення швидкого доступу до пацієнта та його порятунку.

6. Проведення підтримки життя на воді шляхом реанімаційної вентиляції можуть збільшити шанси на виживання – проведення непрямого масажу серця на воді є марним.

7. Європейська рада реанімації рекомендує первинне проведення 5 реанімаційних вдихів жертві утоплення:

a) первинна вентиляція може ускладнюватись через наявність води у дихальних шляхах, яка перешкоджає альвеолярному розширенню;
б) після 5 первинних вдихів та 30 компресій потрібно застосовувати реанімаційну стратегію 2 вдиха до 30 компресій.

8. Активні спроби виведення води з організму (шляхом стискання живота або іншими методами) потрібно уникати, оскільки це відкладає початок проведення реанімації та збільшує ризик блювання і аспірації.

9. Існує теорія про те, що рятівники завжди повинні підозрювати пошкодження шийного відділу хребта у кожної жертви утоплення:

a) нові положення в протоколах стосовно особливих умов настання зупинки серця (авторства ААС, редакція 2010 року) стверджують про те, що застосування будь-яких методів контролю хребта не потрібні, якщо механізм або травма, анамнез або фізикальне обстеження не приведуть до травми шийного відділу хребта;
б) механізм травми, який вказує на високу вірогідність травми шийного відділу хребта, включає пірнання, водні лижі, серфінг або аварії на воді.

10. Існує невпевненість щодо можливості виживання після утоплення в холодній воді, проте, останні огляди літератури свідчать:

a) якщо температура води нижче 6°C і пацієнт має зупинку серця внаслідок занурення:

• • • • виживання можливе, якщо пацієнт знаходився у стані занурення не довше 90 хвилин, тому реанімаційні заходи необхідно розпочати;
      • виживання маловірогідне при знаходженні під водою довше 90 хвилин і рятувальники можуть прийняти рішення не починати реанімацію на місці події;

б) якщо температура води вище 6°C і пацієнт має зупинку серця внаслідок занурення:

• • • • виживання можливе, якщо пацієнт знаходився у стані занурення не довше 30 хвилин, тому необхідно розпочинати реанімаційні заходи;
      • виживання маловірогідне при знаходженні під водою довше 30 хвилин і рятувальники можуть прийняти рішення не починати або припинити реанімацію на місці події.

11. У пацієнта можуть розвинутись гострі респіраторні ускладнення внаслідок утоплення, відповідно, усі пацієнти мають госпіталізуватись для подальшого обстеження.

Ключові елементи документації

1. Механізм травми або деталі події, що вказують на травму шийного відділу хребта.
2. Час занурення.
3. Температура води.
4. Події, що передували утопленню.
5. Застосуйте стандартизовані методи збору даних, наприклад формат Утштейна.

Критерії ефективності надання допомоги

1. Розпізнавання та правильне лікування проблем дихання та дихальної системи.
2. Контроль шийного відділу хребта за наявності показань.
3. Слідування настанові «Зупинка серця».