8.8. СИТУАЦІЯ З ВИСОКИМ РІВНЕМ ЗАГРОЗИ/ АКТИВНА СТРІЛЯНИНА

Пов’язані назви

Відсутні.

Визначення

1. Зона активного вогню/ Зона прямої загрози: зона всередині внутрішнього периметру, в якій наявні активні загрози.
2. Зона непрямої загрози: зона всередині внутрішнього периметру, в якій присутні засоби контролю безпеки. Дана зона може мати потенційні загрози, проте безпосередня небезпека відсутня.

Мета надання ЕМД

1. Оцінити місце події.
2. Мінімізувати подальшу шкоду у травмованих та попередити отримання травм.
3. Досягнення цілей з мінімальними додатковими травмами.

Опис пацієнта

Критерії включення

Високонебезпечне середовище – ситуація наявності загроз, що можуть безпосередньо або потенційно загрожувати фахівцям ЕМД або пацієнтам.

Критерії виключення

Ситуація відсутності значимих для фахівця ЕМД або пацієнта загроз, які б заважали рутинному наданню ЕМД.

Ведення пацієнта

Оцінка стану, лікування та втручання

1. Особливості надання допомоги в зоні активного вогню/прямої загрози:

а) відтермінуйте проведення медичних втручань за наявності прямої загрози (наприклад – активний вогонь, можливе руйнування нестабільної будівлі, наявність саморобного вибухового пристрою, наявність отруйних речовин);
б) методи пом’якшення загроз мінімізуватимуть ризик для пацієнтів і фахівців ЕМД;
в) сортування має відкладатися до більш пізнього етапу надання допомоги;
г) пріоритетність евакуації має базуватись на наявних ресурсах та ситуації;
ґ) необхідно мінімізувати проведення втручань;
д) заохочуйте пацієнта до самодопомоги або інструктуйте сторонню особу як надавати допомогу;
е) особливості контролю кровотеч:

• • • • застосування кровоспинного джгута є важливим медичним втручанням в зоні прямої загрози;
      • порадьте пацієнту застосовувати пряме натискання за відсутності джгута (або неможливості його застосування);
      • самостійно розташуйте або поясніть пацієнту як зайняти положення, яке дозволить підтримати прохідність дихальних шляхів, якщо пацієнта негайно не транспортувати.

2. Особливості надання допомоги в зоні непрямої загрози:

а) підтримуйте оцінку ситуації;
б) впевніться у безпеці фахівців системи ЕМД та пацієнта шляхом перевірки безпечності спорядження та середовища (зброя, загоряння автомобіля);
в) проведіть первинний огляд (див. настанову «Загальна травма»), за необхідності, здійсніть наступні втручання (див. відповідні настанови):

• • • • контроль кровотечі: джгут, тампонування рани;
      • дихальні шляхи: підтримуйте дихальні шляхи та вентиляцію (див. настанову «Контроль дихальних шляхів»);

г) не відкладайте вивільнення пацієнта та евакуацію для нешкідливих для життя втручань;
ґ) розгляньте можливість встановлення пункту збору жертв, якщо зустрічаються декілька пацієнтів;
д) у фіксованому пункті збору постраждалих, сортування пацієнтів у цій фазі допомоги не повинно обмежуватися наступними категоріями:

• • • • неушкоджені та/або здатні до самостійного вивільнення;
      • померлі/очікуючі;
      • всі інші.

Безпека пацієнта

1. Передбачити специфічні загрози на основі оцінки ситуації.
2. Під час ситуацій з високою загрозою слід враховувати безпеку працівників ЕМД при зважуванні ризиків та користі лікування пацієнтів.

Корисна інформація для навчання

1. У ситуаціях з високою загрозою слід розглянути нову оцінку ризику. Необхідно одночасно розглядати безпеку фахівців ЕМД і пацієнтів.
2. Під час ситуацій з високою загрозою може бути обґрунтована комплексна відповідь з іншими організаціями громадської безпеки.
3. Залежно від ситуації невеликий ризик може надати значну користь для безпеки та результатів пацієнтів.
4. У таких ситуаціях підтримка концепції управління комунікаціями та інцидентами може мати вирішальне значення для підвищення ефективності та зменшення небезпеки.

Ключові елементи документації:

1. Традиційна документація може не підходити для використання під час роботи в небезпечних зонах/зонах активної загрози.
2. Обов’язково слід документувати основні втручання:

а) час накладання кровоспинного джгута;
б) кількість балів за ШКГ тощо.