а) правильного застосування моніторингу рівня глюкози; б) лікування симптоматичної гіпоглікемії.
Опис пацієнта
Критерії включення
Дорослі або неповнолітні пацієнти з показником глюкози нижче 3,5 ммоль/л (60 мг/дл) та симптомами гіпоглікемії.
Дорослі або неповнолітні пацієнти зі зміненим рівнем свідомості (див. настанову «Порушення психічного стану»).
Дорослі або неповнолітні пацієнти з симптомами інсульту (наприклад – геміпарез, дизартрія) (див. настанову «Підозра на інсульт/Транзиторна ішемічна атака»).
Дорослі або неповнолітні пацієнти з судомами (див. настанову «Судоми»).
Дорослі або неповнолітні пацієнти з діабетом в анамнезі та симптомами інших захворювань.
Діти з підозрою на вживання алкоголю.
Дорослі пацієнти з ознаками інтоксикації.
Критерії виключення
Пацієнти з зупинкою серця.
Надання допомоги пацієнту
Оцінка стану
1. Моніторинг. Перевірка рівня глюкози.
2. Вторинне обстеження стосовно змінених рівнів глюкози:
а) оцініть наявність автоматичних зовнішніх пристроїв доставки інсуліну (інсулінова помпа); б) серцево-судинна система – оцініть наявність тахікардії та гіпотензії; в) очі – оцініть наявність «запавших» очей внаслідок дегідратації; г) ніс/рот/вуха – оцініть наявність висихання слизової оболонки або прикус язика внаслідок судом; ґ) неврологічний огляд:
оцініть стан свідомості за ШКГ;
оцініть наявність фокального неврологічного дефіциту – моторного та сенсорного.
Лікування та втручання
1. При зміненому рівні свідомості або інсульті лікування відповідно до настанови «Порушення психічного стану» або «Підозра на інсульт/Транзиторна ішемічна атака» відповідно.
2. При показнику глюкози 3,3 ммоль/л (60 мг/дл) та нижче введіть один з наведених препаратів.
2.1. Притомний пацієнт з прохідними дихальними шляхами:
а) глюкоза, перорально (у формі таблеток глюкози, гелю глюкози, трубочок з льодяною кіркою тощо):
дорослі: доза – 25 г;
діти: доза – 0,5-1 г/кг.
2.2. Непритомний пацієнт або, який самостійно не здатний контролювати дихальні шляхи:
а) декстроза в/в – вводьте з поступовим збільшенням дози до поліпшення стану свідомості або досягнення максимальної кумулятивної дози.
Максимальна доза для дорослих: 25 г 10-50% декстрози в/в
50 мл 50% декстрози
100 мл 25% декстрози
250 мл 10% декстрози
Максимальна доза для дітей: 0,5-1 г/кг 10-25% декстрози в/в
2-4 мл/кг 25% декстрози
4-8 мл/кг 12.5% декстрози
5-10 мл/кг 10% декстрози;
б) глюкагон в/м/назально
Дорослі: 1 мг в/м/назально
Діти:
1 мг в/м/назально, якщо вага ≥ 20 кг або ≥ 5 років
0,5 мг в/м/назально, якщо вага менше 20 кг або молодше 5 років;
в) видаліть або відключіть інсулінову помпу, якщо вона заважає завершенню вищенаведених процедур.
2.3. Для пацієнтів з інсуліновою помпою, у яких наявна гіпоглікемія з пов’язаним з нею зміненим станом свідомості (ШКГ<15 балів):
а) зупинити помпу або від’єднати, якщо пацієнт не може самостійно ковтати пероральну глюкозу або, якщо спеціалізована допомога недоступна; б) залиште помпу у робочому положенні, якщо пацієнт здатний самостійно ковтати і отримує спеціалізовану допомогу.
3. Повторно оцініть стан пацієнта:
а) повторно оцініть життєві показники та стан свідомості; б) повторно перевірте рівень глюкози, якщо відсутні зміни свідомості та прояву гіпоглікемії; немає необхідності повторного визначення глюкози, якщо свідомість повернулася до норми; в) якщо максимальна доза глюкози не призвела до еуглікемії та нормалізації свідомості:
транспортуйте до найближчого приймального відділення для подальшого лікування стійкої гіпоглікемії;
оцініть наявність альтернативних причин зміни свідомості;
продовжуйте лікування з використанням розчинів декстрози як зазначено вище;
4. Госпіталізація:
а) якщо симптоми гіпоглікемії продовжуються, транспортуйте до найближчого приймального відділення; б) пацієнти з гіпоглікемію, які мали судоми, повинні бути доставлені до приймального відділення незалежно від стану свідомості та відповіді на терапію; в) якщо симптоми гіпоглікемії пройшли після лікування, то пацієнта можна залишити без госпіталізації, якщо:
повторне визначення глюкози більше 4,4 ммоль/л (80 мг/дл);
пацієнт інсулін або метформін для контролю діабету;
відновлення свідомості без фокальних неврологічних симптомів/ознак після введення глюкози/декстрози;
пацієнт може самостійно вживати їжу, збагачену вуглеводами;
пацієнт або опікун відмовляються від транспортування і працівники ЕМД з цим погоджуються;
хтось відповідальний буде поруч з пацієнтом;
відсутність серйозних супутніх симптомів, таких як, наприклад: біль в грудях, задишка, судоми, інтоксикація;
однозначна причина гіпоглікемії була виявлена (наприклад, нерегулярний прийом їжі).
Безпека пацієнта
10% декстрозу можна безпечно застосовувати у пацієнтів усіх вікових груп.
50% декстроза може викликати локальне ушкодження тканин, якщо вона вийде в тканини через ушкоджену вену і може спричинити гіперглікемію. Також, 50% декстроза іноді викликає незначне покращення стану. Системи EMД можуть розглядати можливість застосування не більше 25% концентрації декстрози для лікування гіпоглікемії у дорослих.
Для дітей молодше 8 років необхідно застосовувати концентрацію декстрози не більше 25%.
Для немовлят та дітей молодше 1 місяця максимальна концентрація декстрози для використання становить 10-12,5%.
Сульфонілсечовина (наприклад, глібурид, гліпизид тощо) мають довгий період напіврозпаду – 12-60 годин. Пацієнти з лікованою гіпоглікемією та, які застосовують ці препарати, мають високий ризик рецидиву симптомів, тому часто потребують госпіталізації.
Корисна інформація для навчання
Формула розрахунку 0,5 г/кг дози для в/в введення декстрози: (50)/(_____ % концентрація глюкози) = ____ мл/кг
Наприклад:
Ключові пункти
Пам’ятайте про можливість використання діабетичних препаратів у формі таблеток при гіпоглікемії.
За можливості попросіть членів сім’ї відімкнути інсулінову помпу (дозатор).
Пам’ятайте про можливість свідомого передозування гіпоглікемічними засобами.
Не переводьте гіпоглікемію в гіперглікемію. Повільно вводьте рідини, що містять декстрозу в/в до покращення стану свідомості або досягнення максимальної дози.
Відповідні результати оцінювання
Супутня травма.
Пітливість або гіпотермія може асоціюватися з гіпоглікемією.
Ключові елементи документації
Документація фактів повторної перевірки життєвих показників та стану свідомості після введення в/в рідин.
Документування показника рівня глюкози (якщо дозволяє рівень практики) за необхідності.
Критерії ефективності надання допомоги
Визначення показника рівня глюкози в крові повинен проводитися для кожного пацієнта зі змінами рівня свідомості, судомами, інсультом або гіперглікемією.
Якщо пацієнта не госпіталізовано, задокументуйте причини.
