Відсутні.
Пацієнти, що пережили вибух. Травми можуть включати одну або усі з наведених:
a) тупа травма;
б) проникаюча травма;
c) опіки;
г) баротравма;
ґ) зараження токсичними елементами.
Відсутні.
1. Контроль кровотеч.
Оцініть наявність та зупиніть масивні кровотечі (див. настанову «Травма кінцівок/Контроль зовнішніх кровотеч»).
2. Дихальні шляхи:
а) оцініть прохідність;
б) підозрюйте можливу наявність термальних або хімічних опіків.
3. Дихання:
а) оцініть адекватність дихання, оксигенацію, дихальні шуми в грудній клітці, цілісність стінок грудної клітки;
б) підозрюйте можливу наявність пневмотораксу або напруженого пневмотораксу (внаслідок проникаючої/тупої травми або баротравми).
4. Циркуляція:
а) оцініть наявність зовнішніх кровотеч;
б) оцініть АТ, пульс, колір та стан шкіри, дистальне капілярне наповнення для виявлення ознаку шоку.
5. Недієздатність:
а) оцініть неврологічний статус – застосуйте шкалу AVPU та ШКГ (див. Додаток 3);
б) оцініть загальну моторику кінцівок;
в) оцініть стан зіниць.
6. Вплив зовнішнього середовища.
Швидкий огляд всього тіла, включно зі спиною (перевертання фіксованого пацієнта – техніка лог-рол) для виявлення тупих та проникаючих поранень.
1. Контроль кровотеч.
Зупиніть масивні кровотечі (див. настанову «Травма кінцівок/Контроль зовнішніх кровотеч»).
2. Дихальні шляхи:
a) забезпечте прохідність застосувавши ручні техніки, допоміжні повітроводи, надглотичні повітроводи або ендотрахеальну трубку (згідно з настановою «Контроль дихальних шляхів»);
б) за підозри наявності хімічних або термальних опіків контроль дихальних шляхів стає життєвою необхідністю.
3. Дихання:
a) проведіть кисневу терапію з метою досягнення сатурації на рівні 94-98%;
б) проведіть асистуючу вентиляцію;
в) при проникаючій травмі грудної клітки застосуйте напівоклюзійну пов’язку;
г) якщо у пацієнта є ознаки напруженого пневмотораксу, проведіть голкову декомпресію.
4. Циркуляція.
Отримайте в/в доступ за допомогою двох в/в або в/к катетерів з високою прохідністю:
а) введіть ізотонічний фізіологічний розчин або комбінований лікарський засіб зі складом натрію хлорид + калію хлорид + натрію лактат + кальцію хлориду згідно з настановою «Загальна травма»;
б) за наявності опіків проведіть інфузію ізотонічним фізіологічним розчином або комбінований лікарський засіб зі складом натрію хлорид + калію хлорид + натрію лактат + кальцію хлориду згідно з настановою «Опіки».
5. Недієздатність:
a) при клінічних ознаках ЧМТ – див. настанову «Травма голови»;
б) іммобілізуйте хребет згідно настанови «Допомога при травмі хребта»;
в) слідкуйте за показником ШКГ при транспортуванні для виявленні змін.
6. Вплив середовища.
Тримайте пацієнта в теплі, щоб запобігти гіпотермії.
1. Забезпечення безпеки місця події особливо важливо під час вибуху:
a) підозрюйте можливі подальші вибухи, безпечність навколишніх забудов, можливе зараження токсичними матеріалами, наявність отруйних газів та інших небезпек;
б) при можливому терористичному акті, підозрюйте можливу наявність додаткових вибухових пристроїв.
2. Приберіть пацієнта якомога швидше з місця події, зважаючи на безпеку та доцільність.
3. За наявності опіків у пацієнта (термальні, хімічні, опіки дихальних шляхів) доставте пацієнта до опікового центру.
1. Безпека місця події є критично важливою при виїзді на місця вибухів та вибухової травми.
2. Пацієнти з вибуховою травмою можуть мати комплексні, мультисистемні ушкодження, серед яких: тупа та проникаюча травма, осколкові поранення, баротравма, опіки та зараження токсичними речовинами.
3. Підозрюйте можливу травму дихальних шляхів, потенційні опіки дихальних шляхів потребують швидкого та агресивного контролю дихальних шляхів.
4. Мінімізуйте в/в рідинну ресусцитацію у разі відсутності ознак шоку.
5. Потенційні пошкодження внаслідок баротравми:
a) напружений пневмоторакс:
б) перфорація слухових перепонок, яка призводить до глухоти, яка в свою чергу може ускладнювати оцінку стану свідомості та здатності пацієнта виконувати ваші команди.
6. Транспортування одразу до травматологічного або опікового відділення є бажаним у разі наявності такої можливості.
Ознаки мультисистемної травми, особливо:
a) пошкодження/опіки дихальних шляхів;
б) баротравма легень;
в) зараження токсичними речовинами.
1. Стан дихальних шляхів та втручання.
2. Стан дихання:
а) якість дихальних шумів (білатерально однакова);
б) адекватність дихальних зусиль;
в) оксигенація.
3. Документація опіків, включаючи загальну площу ураження опіками (див.настанову «Опіки»).
4. Документація зараження токсичними хімічними речовинами.