3.10. НУДОТА/БЛЮВАННЯ

Пов’язані назви

Гастроентерит, блювання.

Мета надання допомоги

Знизити дискомфорт, що супроводжує блювання та нудоту.

Опис пацієнта

Критерії включення

Нудота та/або блювання.

Критерії виключення

Жодних рекомендацій.

Надання допомоги пацієнту

Оцінка стану

1. Стандартна процедура огляду (визначення життєвих показників).
2. Анамнез та фізикальне обстеження з метою пошуку потенційних причин нудоти та блювання (наприклад, шлунково-кишкового походження, серцево-судинного, гінекологічного, гіпоглікемія, гіперглікемія).

Лікування та втручання

1. Введення протиблювотних препаратів (необов’язково, якщо є; усі препарати, які можна вводити в/в, можна ввести в/к):

а) ондансетрон (протипоказаний при підозрі або підтвердженому діагнозі подовженого синдрому QT)

• • • • дорослі:
        4 мг в/в/перорально/сублінгвально
        АБО
        4 мг сублінгвально у формі таблеток для розсмоктування
      • діти (6 місяців – 14 років): 0,15 мг/кг в/в/перорально (максимальна доза – 4 мг);

б) метоклопрамід

• • • • дорослі: 10 мг в/в/ в/к
      • діти (старше 2 років та вагою від 12 кг):
        0,1 мг/кг в/м
        АБО
        в/в (максимальна доза – 10 мг), можна повторити через 20-30 хвилин у разі відсутності полегшення;

в) прохлорперазин

• • • • дорослі: 5 мг в/в/ в/м
      • діти (старше 2 років та вагою від 12 кг):
        0,1 мг/кг в/м повільно
        АБО
        глибоко в/м (максимальна доза – 10 мг);

г) дифенгідрамін

• • • • дорослі: 12,5-25 мг в/в/ в/м/перорально
      • діти (старше 2 років та вагою від 12 кг): 0,1 мг/кг в/в (максимальна доза – 25 мг);

ґ) ізопропіловий спирт (ізопропанол) – дозвольте пацієнту вдихати пари ізопропілового спирту з серветки три рази кожні 15 хвилин.

2. При ознаках гіповолемії введіть натрію хлорид 0,9%:

а) дорослі: 500 мл в/в/ в/к за відсутності протипоказань (серцева недостатність, ниркова недостатність);
б) діти: 10-20 мг/кг в/в за відсутності протипоказань;
в) можна повторити за необхідності.

Безпека пацієнта

1. Для маленьких дітей ондансетрон може мати седативний ефект.

2. Дистонічні та екстрапірамідні симптоми можуть бути побічними ефектами протиблювотних препаратів – за їх появи застосуйте дифенгідрамін:

а) дорослі: 25-50 мг в/в/ в/м/перорально;
б) діти: 1 мг/кг в/в/ в/м/перорально (максимальна доза – 50 мг).

Корисна інформація для навчання

Ключові пункти

1. Ондансетрон є більш підходящим для лікування нудоти та блювання у дітей.

2. Метоклопрамід має менше сторонніх ефектів у дітей, ніж прохлорперазін.

3. Прохлорперазин та метоклопрамід (фенотіазини) створюють тенденцію до викликання дистонічних реакцій:

а) деякі фенотіазини можуть спровокувати пригнічення дихання, особливо при використанні їх в комбінації з іншими препаратами, які викликають пригнічення дихання. Деякі фенотіазини можуть викликати злоякісний нейролептичний синдром;
б) прохлорперазин суворо заборонено до використання у дітей молодше 2 років.

4. Ондансетрон у розчинній формі можна також вводити пероральним шляхом в тій же дозі.

5. Нудота та блювання є симптомами хвороби – на додачу до лікування симптомів нудоти та блювання детальний фізичний огляд і вивчення попередньої історії хвороб може допомогти виявити хворобу, яка є причиною невідкладного лікування (наприклад, кишкова непрохідність, інфаркт міокарда, вагітність).

6. Хоча ондансетрон не був адекватно досліджений під час вагітності для визначення безпеки, він залишається варіантом лікування гіперемезу у вагітних.

Відповідні результати оцінювання

1. Життєві показники.
2. Фактори ризику хвороб серця/зняття ЕКГ (за можливості).
3. Констатація вагітності.
4. Обстеження живота.

Ключові елементи документації

1. Вік пацієнта.
2. Вага та/або вага дитини (виміряна за допомогою шкали «зріст/вага»).
3. Введені лікарські засоби, включаючи час, рівень надавача послуг, дозу, одиниці дози, маршрут, відповідь та ускладнення.
4. Життєві показники до та після введення препаратів.
5. Анамнез захворювання та детальний фізичний огляд, беручи до уваги етіологію нудоти/блювання.
6. Зняття ЕКГ та документація чи наявні серцеві фактори ризику.

Критерії ефективності надання допомоги

1. У пацієнтів з нудотою і блюванням призначали відповідні лікарські засоби (включаючи належну дозу), а відповідь пацієнта на лікування документували.
2. За наявності будь-яких ускладнень, наприклад дистонічна реакція, потрібно проводити належні втручання з подальшим документуванням усіх проведених втручань.