9.5. ОТРУЄННЯ/ПЕРЕДОЗУВАННЯ СТИМУЛЯТОРАМИ

Пов’язані назви

Стимулятор, кокаїн, метамфетамін, амфетаміни, фенциклідин, солі для ванн.

Мета надання допомоги

1. Розпізнати токсичні речовини.
2. Захистити від ураження такі органи як серце, мозок, печінка, нирки.
3. Визначити чи є антидот.
4. Лікувати симптоми, серед яких можуть бути тахікардія та гіпертензія, збудження, галюцинації, біль у грудях, судоми та аритмія.

Опис пацієнта

Критерії включення

1. Тахікардія/тахіаритмія.
2. Гіпертензія.
3. Пітливість.
4. Делірій/паранойя.
5. Судоми.
6. Гіпертермія.
7. Мідріаз.
8. Стимулюючі та галюциногенні препарати (зі стимулюючими властивостями):

a) кокаїн;
б) амфетамін/метамфетамін;
в) фенциклідин (галюциноген);
г) бупропіон;
ґ) синтетичні стимулюючі препарати (деякі мають змішані ефекти);
д) екстезі;
е) метамфетамін;
є) синтетичні катінони (солі для ванн);
ж) спайс;
з) К2;
и) синтетичний тетрагідроканабінол;
і) кат.

Критерії виключення

Жодних рекомендацій.

Ведення пацієнтів

Оцінка стану

1. Проведіть первинний огляд (ABCDE):

a) чи дихальні шляхи прохідні;
б) чи достатня оксигенація;
в) чи достатня перфузія;
г) стан свідомості;
ґ) лікуйте будь-які порушення даних параметрів;
д) запитайте про наявність болю у грудях або важкості дихання.

2. Життєві показники.

3. Застосуйте кардіомонітор та проаналізуйте чи наявні аритмії.

4. Перевірте рівень глюкози.

5. Слідкуйте за показником ЕТСО2 для виявлення респіраторної декомпенсації.

6. Запишіть ЕКГ в 12-відведеннях (за можливості).

7. Перевірте наявність травм або завданих самому собі пошкоджень.

8. Правоохоронні органи мають перевірити наявність зброї та наркотичних речовин, але ви можете вирішити повторити перевірку.

Лікування та втручання

1. Забезпечте в/в доступ для інфузії рідин або препаратів.

2. Введіть розчини при поганій перфузії; холодні розчини при гіпертермії (див. настанови «Шок» та «Гіпертермія/Вплив теплого середовища»).

3. Лікуйте біль у грудях, як ГКС і дотримуйтесь протоколу ІМПST.

4. Сприймайте задишку як нетиповий прояв ГКС.
Проведіть оксигенотерапію з досягненням цільового рівня сатурації в межах 94-98%.

5. Застосуйте м’які засоби контролювання пацієнта, особливо якщо для його заспокоєння було залучено правоохоронні органи (див. настанову «Збуджений або агресивний пацієнт/невідкладна допомога, пов’язана з поведінкою»).

6. Застосуйте препарати для заспокоєння надмірного збудження та інших серйозних симпатоміметичних ознак заради безпеки пацієнта та працівників ЕМД. Це може покращити поведінку і прихильність до лікування (див. настанову «Збуджений або агресивний пацієнт/невідкладна допомога, пов’язана з поведінкою»).
При застосуванні галоперидолу або дроперидолу перевірте дані ЕКГ в 12-відведеннях на предмет змін в інтервалу QT.

7. Застосуйте протиблювотні препарати з профілактичною метою:

a) дорослі: ондасетрон 8 мг в/в ПОВІЛЬНО протягом 2-5 хв або 4-8 мг в/м або 8 мг перорально у формі розчинної таблетки;
б) діти: ондансетрон 0,15 мг/кг в/в ПОВІЛЬНО протягом 2-5 хв;
в) не застосовуйте прометазин, якщо ви збираєтесь вводити або вже ввели галоперидол чи дроперидол. Всі вони викликають подовження інтервалу QT, проте, ондансетрон несе менший ризик появи судом.

8. За підозри гіпертермії розпочніть зовнішнє охолодження.

Безпека пацієнта

1. Застосовуйте якомога менше фізичних засобів контролю пацієнта для забезпечення безпеки собі та пацієнту (див. настанову «Збуджений або агресивний пацієнт/невідкладна допомога, пов’язана з поведінкою»).
2. Оцінка потенційної наявності зброї або додаткових наркотичних препаратів дуже важлива, оскільки дані предмети несуть загрозу, як для пацієнта, так і для бригади ЕМД.

Корисна інформація для навчання

Ключові пункти

1. Розпізнавання та лікування гіпертермії (включно з застосуванням седативних препаратів для зниження продукції тепла внаслідок м’язової активності) є важливим, оскільки багато смертей стається саме через перегрівання.

2. Якщо правоохоронні органи наділи наручники на пацієнта і він повинен знаходитись в них для безпечного транспортування, заберіть в карету одного представника правоохоронних органів з собою на період транспортування або замініть наручники на інші засоби контролю перед тим, як працівники правоохоронних служб покинуть місце події і ви поїдете до приймального відділення.

3. Якщо у пацієнта наявні ознаки та симптоми ГКС, застосуйте гліцерилу тринітрат під язик з інтервалом в 3-5 хвилин за умови, що систолічний артеріальний тиск вище 100 мм.рт.ст. та поки біль не полегшиться (якщо рівень не досягнутий, застосовуйте кожні 3 хв):

a) у цьому випадку частою є проблема спазму судин, на відміну від сталого пошкодження коронарної артерії;
б) застосуйте бензодіазепіни у випадку тривоги пацієнта.

4. Забезпечення в/в доступу, моніторинг серцевих ритмів, показників SPO2/ETCO2 є запорукою вчасного виявлення та своєчасного втручання з приводу декомпенсаторних механізмів.
Якщо пацієнт збуджений, розгляньте обмеження пацієнта, щоб полегшити оцінку пацієнта та зменшити ймовірність зміщення судинного в/в катетера або монітора.

5. Кокаїн має ефекти блокування натрієвих каналів і може викликати значні порушення серцевої провідності з розширеним QRS. Лікування бікарбонатом натрію, подібне лікуванню до трициклічним антидепресантом. Перевірте ЕКГ в 12-відведеннях, щоб оцінити ці ускладнення.

Відповідні результати оцінювання

1. Анамнез є таким же важливим, як і фізикальне обстеження.
2. Якщо пацієнт проходить психіатричне лікування з допомогою препаратів і не дотримується графіку прийому – лише цей один факт ставить його перед високим ризиком вираженого делірію.
3. Якщо пацієнт був знайдений голим, це збільшує підозри щодо вживання стимуляторів або їх зловживання і збільшує ризик вираженого делірію. Злоякісний нейролептичний синдром, серотоніновий синдром та виражений делірій можуть бути зі схожими ознаками та симптомами.
4. За підозри поліпрагмазії, гіпертензія та тахікардія є очікуваними симптомами, які проявляються внаслідок вивільнення допаміну. Використання бензодіазепінів, антипсихотичних препаратів, а також кетаміну знизить ефект стимуляції і покращить життєві показники та поведінку пацієнта.
5. Будьте готовими до потенційної зупинки кровообігу, а також зупинки дихання.
6. За потреби у вазопресорах, рекомендується вводити епінефрин або норепінефрин, а не допамін.

Ключові елементи документації

1. Причина застосування психологічних та фізичних процедур і використання пристрою для неврологічного/серцево-судинного обстеження.
2. Причина вибору того чи іншого препарату.
3. Дані про інтервал QT при застосуванні протиблювотних препаратів, галоперидолу або дроперидолу та передача даних до приймального відділення.

Критерії ефективності надання допомоги

1. Розпізнавання та лікування гіпертермії.
2. Виявлення потреби в моніторингу показників серцево-судинної та дихальної систем при отруєнні стимуляторами.
3. Оцінка наявності та лікування гострого коронарного синдрому при болю у грудній клітці та задишці.
4. Швидке розпізнавання та лікування порушення дихання.
5. Швидке розпізнавання та лікування порушень серцево-судинної системи.
6. Відсутність травмування пацієнта та фахівців ЕМД.
7. Під час транспортування не було втрачено доступу та моніторингу.