2.1. СИНКОПЕ ТА ПРЕСИНКОПАЛЬНИЙ СТАН У ДІТЕЙ ТА ДОРОСЛИХ

Пов’язані терміни

Втрата свідомості, зомління, непритомність.

Мета надання ЕМД

1. Стабілізація стану та проведення реанімаційних заходів за необхідності.
2. Розпочати моніторинг життєвих показників і проведення діагностичних процедур.
3. Транспортування в приймальне відділення для подальшого обстеження.

Опис пацієнта

Синкопе є ознакою одночасної втрати свідомості та постурального (м’язового) тонусу, дана проблема може вирішитись спонтанно і без медичного втручання. Синкопе проявляється доволі неочікувано і так само швидко може пройти. Працівники ЕМД під час первинного огляду можуть виявити, що пацієнт повністю свідомий і орієнтується у просторі. Пресинкопальний стан визначається як настання симптомів, що передують втраті свідомості (синкопе). Зазвичай цей стан продовжується від кількох секунд до хвилин і його загалом можна описати як «практична втрата свідомості».

Критерії включення

1. Різка втрата свідомості з втратою постурального (м’язового) тонусу.
2. Симптоми, що передують настанню синкопе.

Критерії виключення

Усі стани, які не описано вище, включно:

1. Пацієнти з неявною або очевидною причиною втрати свідомості (наприклад, травма – зверніться до настанови «Травма голови»).
2. Пацієнти з частково порушеною свідомістю або комою повинні отримувати допомогу згідно настанови «Порушення психічного стану».

Надання ЕМД

Оцінка стану

1. Історія хвороб.

1.1. Перегляньте попередню історію хвороб пацієнта, включаючи історію:

а) серцево-судинних захворювань (хвороби серця/інсульти); б) судоми; в) нещодавні травми; г) прийом антикоагулянтних засобів; ґ) аритмія; д) хронічна серцева недостатність; е) синкопе.

1.2. Історія нинішього захворювання, включаючи:

а) стани, що призводять до синкопе; б) скарги пацієнта до та після синкопе, включаючи продормальні симптоми; в) втрата свідомості під час фізичних навантажень зазвичай вказує на тяжкі проблеми з серцем, такі пацієнти повинні пройти огляд у відділенні невідкладних станів; г) інформація від інших осіб з місця події про судоми та тремор, наявність пульсу/дихання (якщо було виявлено), тривалість нападу, події які призвели нормалізації стану.

1.3. Огляд систем:

а) скрита крововтрата (шлунково-кишковий тракт або сечостатева система); б) втрата рідин (діарея/блювання) та прийом рідин; в) лікарські засоби, які зараз приймає пацієнт.

2. Фізикальне обстеження пацієнта включає:

а) приділення уваги показникам життєдіяльності, а також оцінці травми; б) детальне неврологічне обстеження (в тому числі скринінг на інсульт та психічний стан); в) обстеження серцево-судинної та дихальної системи, живота та кінцівок; г) додаткова оцінка:

• • • • кардіомоніторинг;
      • постійний моніторинг життєвих показників;
      • ЕКГ в 12-відведеннях.

Лікування та втручання

Усі втручання повинні бути направлені на ліквідацію порушень, які було виявлено в ході фізикального обстеження, і можуть включати ведення аритмії, ішемії або під час повторного огляду. Дані втручання включають контроль серцевого ритму, стенокардії/інфаркту, кровотечі, шоку, а також:

а) контроль дихальних шляхів (за необхідності); б) оксигенотерапія (за необхідності); в) оцінка наявності кровотечі та лікування шоку за наявних показань; г) встановлення в/в доступу; ґ) введення рідин (за необхідності); д) кардіомоніторинг; е) ЕКГ в 12-відведеннях; є) моніторинг та лікування аритмії (за її наявності дійте згідно відповідної настанови).

Безпека пацієнта

1. Пацієнти, які страждають від втрати свідомості внаслідок аритмії, можуть зіткнутись з повторною аритмією, і тому їм потрібно проводити кардіомоніторинг.
2. Пацієнти похилого віку, які страждають від падіння зі стояння, можуть зазнати серйозних травм і повинні бути ретельно перевірені на наявність травм (див. настанову «Загальна травма»).

Корисна інформація для навчання

Ключові пункти

1. Завдяки максимально близькому знаходженню до місця події, працівники ЕМД знаходяться у максимально вигідному положенні, щоб виявити причини втрати свідомості. Розгляд усіх потенційних причин, постійний моніторинг життєвих показників та серцевого ритму, а також детальне обстеження та анамнез є важливою інформацією, яку необхідно передати до приймального відділення.

2. Усі пацієнти, що страждають від втрати свідомості, потребують обстеження в стаціонарі, навіть якщо зовнішньо вони виглядають задовільно і мають незначні скарги на місці події.

3. Серйозними причинами втрати свідомості є:

а) серцево-судинні:

• • • • інфаркт міокарду;
      • стеноз аорти;
      • гіпертрофічна кардіоміопатія;
      • легенева емболія;
      • розшаровуюча аневризма аорти;
      • летальна аритмія;

б) нейросудинні:

• • • • внутрішньочерепний крововилив;
      • транзиторна ішемічна атака або інсульт.

4. Розгляньте ЕКГ в 12-відведеннях ознаки високого ризику, включаючи, але не обмежуючись такими:

а) подовжений інтервал QT (зазвичай понад 500ms); б) дельта хвилі; в) синдром Бругада (неповна блокада правої ніжки пучка (БПНП) в V1/V2 з підйомом сегмента ST); г) обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія.

Відповідні результати оцінювання

1. Ознаки травми.
2. Ознаки серцевих порушень (наприклад, докази застійної серцевої недостатності (ЗСН), аритмія).
3. Ознаки кровотечі.
4. Ознаки неврологічних порушень.
5. Ознаки альтернативної етіології, включаючи напади.
6. Початковий і подальший серцевий ритм.
7. Дані ЕКГ в 12-відведеннях.

Ключові елементи документації

1. Серцевий ритм наявний.
2. Серцевий ритм під час прояву симптоматики у пацієнта.
3. Будь-які зміни серцевого ритму.

Критерії ефективності надання допомоги

1. ЕКГ в 12-відведеннях.
2. Кардіомоніторинг.