4.5. ПРИПИНЕННЯ РЕАНІМАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ

Пов’язані назви

Пов’язані назви.

Мета надання допомоги

1. У разі відсутності ефекту на реанімаційні дії при зупинці серця на догоспітальному етапі цілком прийнятним є припинення реанімаційних заходів.
2. При раптовій зупинці серця з метою реанімації на догоспітальному етапі є відновлення діяльності серця, поки не відбулися незворотні неврологічні ураження. У більшості випадків, за умови проходження відповідної підготовки, медики здатні проводити реанімаційні дії, що не відрізняються від таких на ранньому госпітальному етапі і, як правило, в більшості випадків не існує додаткових переваг реанімації у відділеннях екстреної допомоги.
3. Ефективність СЛР під час підготовки до транспортування та безпосередньо під час транспортування значно менша, ніж СЛР на місці події. Також, фахівці ЕМД ризикують отримати травми у випадку проведення СЛР в автомобілі, що рухається. Крім того, продовження реанімації в безплідних випадках ставить інших автолюбителів і пішоходів під загрозу, збільшує час, коли екіпажі ЕМД не доступні для іншого виклику, перешкоджає допомозі відділенням невідкладної допомоги іншим пацієнтам і несе зайві лікарняні витрати. Нарешті, повернення спонтанного кровообігу залежить від цілеспрямованої, своєчасної реанімації. Пацієнта, який перебуває у стані зупинки серця, слід лікувати якомога швидше, включаючи якісну, безперервну СЛР та своєчасну дефібриляцію, як зазначено.
4. У ситуації, коли реанімаційні дії вже не ефективні, головною метою фахівців ЕМД є опіка членів сім’ї. Сім’ї повинні бути поінформовані про те, що робиться, і транспортування всіх пацієнтів з зупинкою серця до лікарні не підтримується доказами та незручностями для сім’ї, вимагаючи поїздки до лікарні, де вони повинні починати переживати горе в незнайомому оточенні.

Опис пацієнта

Пацієнт з зупинкою серця.

Критерії включення

1. Будь-який пацієнт із зупинкою серця, який отримав реанімацію на місці, але не відповів на лікування.
2. Коли розпочалася реанімація, і було встановлено, що у пацієнта є заява «НЕ РЕАНІМУВАТИ» або інший медичний наказ (наприклад, форма РЛПРЗ/МРПРЗ).

Критерії виключення

Розглянути можливість продовження реанімації пацієнтів з зупинкою серця, пов’язану з медичними станами, які можуть мати кращий результат, незважаючи на тривалу реанімацію, включаючи гіпотермію (хоча за певних обставин прямий медичний керівник може видати наказ про припинення реанімації при таких станах).

Надання допомоги пацієнтам

Реанімаційні заходи можуть бути припинені у разі таких умов:

1. Нетравматична зупинка серця.

1.1. Пацієнту не менше 18 років.

1.2. Зупинка серця на момент прибуття бригади ЕМД:

а) немає пульсу;
б) немає дихання;
в) відсутність ознак серцевої діяльності (наприклад – асистолія або безпульсова електрична активність (БЕА) з ритмом нижче 60 ударів/хв, відсутність серцевих тонів).

1.3. Реанімаційні дії виконуються в залежності від наявного ритму:

а) реанімацію можна зупинити у разі асистолії або повільного широкого комплексу електричної активності без пульсу, якщо не відновлено спонтанного кровообігу після 20 хвилин (за умов відсутності гіпотермії і показник викиду СО2 нижче 20 мм.рт.ст.);
б) вузький комплекс БЕА з ритмом вище 40 ударів/хв або резистентною та рецидивною фібриляцією шлуночків/шлуночковою тахікардією:

• • • • розгляньте проведення реанімації впродовж до 60 хвилин (час починається з моменту виїзду бригади ЕМД);
      • завершення реанімаційних дій може бути припинено протягом 60 хв через такі фактори (список не обмежено лише наведеними далі) – вміст СО2 нижче 20 мм.рт.ст., вік, наявність супутніх захворювань, відстань до найближчого відділення ЕМД, наявність ресурсів у найближчій лікарні. Припинення реанімації раніше терміну повинно виконуватись після консультації з медичним керівником.

1.4. Відсутність ознак відновлення спонтанного кровообігу та неврологічної функції (відсутність реакції зіниць та реакції на біль, відсутність спонтанних рухів).

1.5. Відсутність ознак або підозри на гіпотермію.

1.6. Усі члени бригади ЕМД згодні з тим, що переривання реанімації є правильним рішенням.

1.7. Зв’яжіться з медичним керівником перед припиненням реанімаційних дій.

2. Травматична зупинка серця.

2.1. Пацієнту мінімум 18 років.

2.2. Зупинка реанімаційних зусиль можлива за умови будь-якої тупої травми пацієнта, внаслідок якої (після детального огляду) виявлено зупинку дихання, відсутність пульсу, а також асистолію на ЕКГ або моніторингу серця до прибуття бригади на місце події.

2.3. У ситуації проникаючої травми та відсутності пульсу та дихання, працівники ЕМД мають швидко провести огляд для виявлення інших ознак життя, наприклад реакції зіниць, спонтанних рухів, реакції на біль, електричної активності на ЕКГ:

а) реанімацію можна перервати з дозволу медичного керівництва у разі відсутності вищенаведених ознак життя;
б) якщо реанімація не припинена, показано транспортування.

2.4. Пацієнти з зупинкою серця, у яких механізм травми не корелює з їх клінічним станом, що свідчить про нетравматичну причину зупинки серця, і відтак пацієнту необхідно проводити реанімаційні заходи для стандартної підтримки життя.

2.5. Усі члени бригади ЕМД згодні з тим, що зупинка реанімації є правильним рішенням.

2.6. Зв’яжіться з медичним керівником перед припиненням реанімаційних дій.

Оцінка стану

1. Пульс.
2. Дихання.
3. Неврологічний стан (див. Додаток 3; цілеспрямовані рухи, реакція зіниць).
4. Серцева активність (включаючи ЕКГ, аускультацію серця та/або УЗД).
5. Кількісна капнографія.

Лікування та втручання

1. Сфокусуйтесь на проведенні довготривалої та якісної СЛР.
2. Сфокусуйтесь на членах родини та/або перехожих. Поясніть причини переривання реанімаційних дій.
3. Подбайте про підтримку членів родини, друзів, духівництво, лідерів віри або капеланів.
4. Якщо пацієнти молодше 18 років, рекомендовано провести консультацію з медичним керівником.

Безпека пацієнта

Усім пацієнтам з фібриляцією шлуночків або шлуночковою тахікардією необхідно проводити повну реанімацію на місці події.

Корисна інформація для навчання

Ключові міркування та відповідні результати оцінювання

1. Останні дослідження показали, що для того, щоб врятувати більше 99% пацієнтів, яких можна врятувати при зупинці серця (особливо при фібриляції шлуночків або шлуночковій тахікардії), реанімація має проводитися близько 40 хвилин. Проте це не означає, що кожен випадок реанімації має проводитися впродовж такого строку (наприклад, при асистолії).

2. У віддалених місцях працівники ЕМД повинні активно комунікувати з медичними керівниками, проте, реанімаційні дії можуть бути зупинені в таких умовах і без попередньої консультації медичним керівництвом за таких умов:

а) відсутність пульсу, не зважаючи на проведення СЛР протягом понад 30 хвилин (це не стосується ситуації наявної гіпотермії);
б) транспортування до відділення ЕМД займає понад 30 хвилин (це не стосується ситуації наявної гіпотермії);
в) працівники ЕМД фізично стомлені і фізично неможливо виконувати реанімацію.

3. Слід врахувати логістичні фактори – можливі затори в публічних місцях, побажання членів сім’ї, безпека оточуючих та бригади.

4. Виживання і неврологічна функціональність є мало ймовірною, якщо бригада ЕМД не відновила спонтанну циркуляцію. Проведення реанімаційних заходів під час руху автомобіля є небезпечним для бригади ЕМД, пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

5. Кількісний показник капнографії нижче 10 мм.рт.ст. або зменшення більше, ніж на 25% попри реанімаційні заходи вказує на негативний прогноз і є причиною для припинення реанімації.

Ключові елементи документації

1. Усі підпункти 1.1. – 2.6. пунктів 1, 2 при травматичній і нетравматичній зупинці серця надання допомоги пацієнту повинні бути чітко задокументовані в медичному звіті на додачу до оцінки даних, що підтверджують прийняття рішення про переривання реанімації.
2. Якщо реанімація продовжувалась при особливих умовах або попри невідповідність критеріям в цій настанові, потрібно внести в документацію пояснення/причину продовження реанімації.

Критерії ефективності надання ЕМД

1. Час початку СЛР.
2. Час застосування АЗД (за наявності).
3. Оцінка якості проведення СЛР.
4. Тривалість реанімаційних процедур.
5. Оцінка біометричних показників/якості виконання СЛР.
6. Доцільність переривання реанімації.
7. Оцінка кожного епізоду транспортування пацієнта з зупинкою серця з місця події.