Menu
Токсин, передозування, отруєння, вплив речовини.
1. Клінічна картина може бути різною залежно від концентрації та тривалості впливу. Симптоми та ознаки включають, проте не обмежуються, наступним:
a) всмоктування токсичних речовин:
б) вживання токсичних речовин:
в) вдихання токсичних речовин:
г) ін’єкція токсичної речовини:
2. Синдром токсичного отруєння (сукупність ознак та симптомів, які дозволяють визначити певні класи препаратів та їх токсичні прояви). Наведені ознаки можуть бути замаскованими або прихованими у випадку застосування кількох препаратів:
a) антихолінергічні:
б) холінергічні (мнемоніка DUMBELS).
Мнемонік DUMBELS використовується для опису ознак та симптомів отруєння препаратами-інгібіторами ацетилхолинестерази – отруєння даними препаратами включає пацієнтів усіх вікових груп з наявними ознаками отруєння даними препаратами і чиї симптоми відповідають мнемоніку DUMBELS:
D – Diaphoresis/Diarrhea – Діарея
U – Urination – Діурез
M – Miosis – Міоз/слабкість м’язів
B – Bronchospasm/Bradycardia – Бронхоспазм/Бронхорея/Брадикардія (вбивчі Б)
E – Emesis – Блювота
L – Lacrimation – Сльозотеча
S – Salivation – Секреція слини/поту надмірна;
в) опіоїди:
г) седативні гіпнотичні препарати:
ґ) стимулятори (симпатоміметики):
д) серотоніновий синдром (наявність мінімум 3 з наведених ознак):
Відсутні.
1. Впевніться в безпечності місця події. Застосуйте датчик СО2 за наявності.
2. Одягніть спеціальний захисний костюм або відповідні засоби індивідуального захисту.
3. Проведіть первинний огляд (ABCDE), роздягніть пацієнта для проведення огляду, після цього накрийте для збереження тепла.
4. Оцініть життєві показники, включно з температурою.
5. Підключіть кардіомонітор та оцініть наявність аритмії (можна записати ЕКГ в 12-відведеннях).
6. Перевірте рівень глюкози.
7. Слідкуйте за показанням пульсоксиметрії та ЕТСО2 для виявлення дихальної недостатності.
8. Застосуйте пристрій для вимірювання карбоксигемоглобіну (за наявності).
9. За наявності показань, ідентифікуйте застосований препарат (включно негайного вивільнення проти тривалої дії), час прийому, доза, кількість. За можливості, зберіть усі препарати (прописані та без рецепту) на місці події.
10. Зберіть детальний анамнез прийому (оскільки пацієнт може знепритомніти перед прибуттям до приймального відділення):
a) час прийому;
б) шлях введення;
в) кількість застосованого препарату або токсину (акуратно зберіть усі залишки препаратів/речовин);
г) прийом алкоголю або інших речовин.
11. У разі виявлення та збирання речовини подбайте про власну безпеку та безпеку оточення в приймальному відділенні.
12. Зберіть детальний анамнез серцево-судинного захворювання та інших призначених ліків.
13. Перевірте наявність дірок від голок, особистих речей, укусів, пляшок або доказів впливу певного засобу або самостійно нанесеної шкоди або травми.
14. Правоохоронні органи мають перевірити наявність зброї та наркотиків, проте ви можете перевірити ще раз.
15. Уточніть деталі анамнезу пацієнта.
16. Проведіть фізикальне обстеження.
1. Впевніться в прохідності дихальних шляхів.
2. Забезпечте кисневу терапію з цільовою сатурацією 94-98%. У разі виявлення гіповентиляції підтримуйте дихання.
3. Забезпечте в/в доступ для проведення інфузійної терапії та/або комбінований лікарський засіб зі складом натрію хлорид + калію хлорид + натрію лактат + кальцію хлориду або фізіологічного розчину, якщо показано, і отримайте зразки крові, якщо лікування пацієнта при EMД могло змінити показники (наприклад, глюкози, лактату, ціаніду).
4. Рідина болюсно (20 мл/кг) за наявності гіпоперфузії.
5. Введіть відповідний антидот або інгібітор (скористайтеся спеціальною інструкцію з використання препаратів, якщо вони не перераховані нижче).
5.1. Передозування парацетамолом:
а) застосуйте вугілля активоване без сорбітолу (1 г/кг) перорально тільки у разі, якщо з моменту прийому пройшло не більше однієї години і приймальне відділення далеко;
б) базуючись на підозрах про кількість і час прийому, застосуйте ацетилцистеїн (дорослим та дітям):
в) за наявності ризику швидкого порушення свідомості, не застосовуйте препарати перорально.
5.2. Передозування ацетилсаліциловою кислотою:
а) застосуйте активоване вугілля без сорбітолу (1 г/кг) перорально:
б) при отруєнні ацетилсаліциловою кислотою дозвольте пацієнту самостійно дихати, навіть за наявності задишки, допоки відсутні ознаки декомпенсації та зниження сатурації. Кислотно-лужна рівновага та подальші прояви погіршуються у разі мануальної вентиляції пацієнта.
5.3. Передозування бензодіазепінами:
а) підтримуюча вентиляція;
б) інфузійна терапія болюсно (20 мл/кг) при гіпотензії;
в) застосуйте вазопресори після адекватної рідинної ресусцитації (1-2 літри кристалоїдів) при гіпотензії.
5.4. Вживання каустичних речовин (кислоти та луги):
а) оцініть порушення прохідності дихальних шляхів внаслідок спазму або прямого пошкодження ротоглотки опіками;
б) у перші кілька хвилин після прийому речовини, дайте молоко або воду за наявності, дорослим – 240 мл, дітям – максимум 120 мл для мінімізації ризику блювання:
5.5. Дистонія (симптоматична), екстрапірамідні ознаки та симптоми, легкі алергічні реакції:
а) застосуйте дифенгідрамін:
5.6. Передозування інгібіторами моноаміноксидази (симптоматично; наприклад: МАОІ, ізокарбоксазид, фенелзин, селегілін, транілцилпромін):
а) застосуйте мідазолам (бензодіазепін на вибір) для контролю температури;
б) дорослим та дітям: мідазолам 0,1 мг/кг зі збільшенням до 2 мг повільно в/в протягом 1-2 хвилин протягом кожного збільшення дози, максим. разова доза 5 мг – зменшіть дозу на 50% у разі, якщо пацієнту 69 років або старше.
5.7. Передозування опіатами лікуйте згідно з настановою «Передозування/отруєння опіоїдами».
5.8. Отруєння невідомими речовинами внаслідок перорального прийому:
а) у випадку швидкого погіршення свідомості або при вживанні бензиновмістних сполук – не застосовуйте пероральні препарати;
б) застосуйте вугілля активоване без сорбітолу (1 г/кг) перорально у разі, якщо з моменту прийому (включно з парацетамолом) пройшло не більше однієї години і приймальне відділення далеко;
в) пацієнти, які прийняли препарати тривалої дії або з затримкою початку всмоктування, також повинні отримувати вугілля активоване.
5.9. Селективні інгібітори зворотнього захоплення серотоніну:
а) проведіть контроль дихальних шляхів на ранньому етапі;
б) лікуйте аритмію згідно з настановою ACLS професійної підтримки життя;
в) агресивний контроль гіпертермії з використанням методів охолодження;
г) інфузійна болюсна терапія, (20 мл/кг) при гіпотензії;
ґ) застосуйте вазопресори після адекватної інфузійної терапії (1-2 літри кристалоїдів) при гіпотензії (див настанову «Шок»);
д) при збудженому стані застосуйте мідазолам (бензодіазепін вибору):
е) при судомах лікуйте згідно з настановою «Судоми».
5.10. Передозування трициклічними антидепресантами:
а) проведіть контроль дихальних шляхів на ранньому етапі;
б) при широкому комплексі QRS (100 м/сек або довше), застосуйте натрію бікарбонат 1-2 мЕкв/кг в/в, можна повторювати за потреби до звуження комплексу QRS або стабілізації АТ;
в) інфузійна терапія, болюсно (20 мл/кг) при гіпотензії;
г) застосуйте вазопресори після адекватної інфузійної терапії (1-2 літри кристалоїдів) при гіпотензії (див настанову «Шок»);
ґ) при збудженому стані застосуйте мідазолам (бензодіазепін на вибір):
д) при судомах – лікуйте згідно з настановою «Судоми».
Періодичний огляд стану є важливими, оскільки стан пацієнта може швидко погіршитись і стати катастрофічним.
1. Ранній контроль прохідності дихальних шляхів у пацієнтів з різким погіршенням загального стану.
2. Точний анамнез впливу речовини:
а) час прийому/впливу;
б) шлях контакту;
в) кількість отриманого препарату або речовини (обережно зберіть залишки усіх можливих препаратів та речовин);
г) вживання алкоголю або інших речовин.
3. Вибір та використання відповідних протоколів.
4. Часте документування результатів повторної оцінки стану пацієнта.